Міністерство освіти і науки України
Академія педагогічних наук України
Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”
Проблемна лабораторія дистанційного навчання
презентують
 |
новий підручник ДИСТАНЦІЙНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС: Навчальний посібник / За ред. В.Ю.Бикова та В.М.Кухаренка - К.: Міленіум, 2005. |
АНОТАЦІЯ
Простий перегляд більшості дистанційних курсів, розроблених в СНД, показує, що у них використовується дуже проста схема. Студентам пропонуються: теоретичний матеріал, що має вигляд звичайного підручника (інколи додаються відеофрагменти), тести до тем та завдання, результат розв’язання яких треба надіслати тьютору. Інтерактивність, як правило, забезпечується фразою “Студент може задати питання тьютору та ініціювати дискусію”. Все це є лише електронною підтримкою заочного навчання і, зрозуміло, не може забезпечити відповідної якості навчання.
Аналіз проведення дистанційного навчання на Заході показав, що дистанційне
навчання може забезпечити якість навчання не нижчу, ніж у традиційному навчанні.
Що ж треба додати до існуючих в Україні дистанційних курсів? В першу чергу,
треба організувати спілкування та співробітництво між
студентами. А потім...
Співробітники Проблемної лабораторії дистанційного навчання (ПЛДН), враховуючи західний досвід та результати особистих експериментальних досліджень з 1999 року, впевнились, що за деякими показниками дистанційне навчання має переваги над традиційним навчанням. І саме про організацію дистанційного навчального процесу ми хотіли розповісти у цьому посібнику.
Кожна глава має список питань, відповіді на які можна знайти у змісті глави, та фрагменти листів дистанційних студентів з курсів, які проводили співробітники ПЛДН. У додатках наведені приклади інформаційних листів, анкети та відповіді на них, фрагменти чатів та листів з дискусійного форуму.
Перша глава (склали Кухаренко В.М. та Сиротенко Н.Г.) розглядає ключову фігуру дистанційного навчання - тьютора. Аналіз зарубіжних публікацій дає можливість побачити, що приваблює викладачів дистанційного навчання, як адміністрація навчальних закладів їх заохочує. У главі показано, що функції тьютора відрізняються від функцій звичайного викладача і його треба готувати до їх виконання. Підготовка тьюторів дистанційного навчання ПЛДН дає можливість узагальнити та зв’язати його з західним і надати рекомендації щодо організації тренінгу тьюторів.
Друга глава (Кухаренко В.М. та Сиротенко Н.Г.) розглядає проблеми, які виникають у дистанційного студента під час навчального процесу, та заходи, які можуть бути корисними для них.
Третя глава (Кухаренко В.М. та Сиротенко Н.Г.) розглядає структуру дистанційного курсу, його особливості, які допомагають мотивувати студента, організовувати зворотний зв’язок, контроль. Даються рекомендації щодо створення презентації дистанційного курсу.
Четверта глава (Кухаренко В.М. та Сиротенко Н.Г.) розглядає проблеми керування дистанційним навчальним процесом. Тут можна ознайомитись з підсистемами керування та оглядом віртуальних навчальних середовищ, які можуть бути використаними викладачами України. Звертається увага на рейтинговий контроль у дистанційному навчанні, який широко використовується у дистанційних курсах ПЛДН, даються рекомендації з його організації. Досвід ПЛДН показує, що успіх дистанційного навчання закладається на першому тижні навчання, тьютор на даному етапі створює список розсилки, організує листування різними засобами, формує малі групи, проводить ознайомчий чат. Даються рекомендації щодо роботи тьютора на різних етапах навчального процесу.
Докладно дистанційний навчальний процес розглядається у п’ятій главі (Кухаренко В.М. та Сиротенко Н.Г.). Звертається увага на тріаду “інформація – викладач – співробітництво”, конструктивістський та діяльнісний підходи, підвищення мотивації студентів, організацію педагогічного супроводу та рефлексію студентів.
У шостій главі (Кухаренко В.М. та Сиротенко Н.Г.) розглядається роль спілкування у дистанційному навчанні, п’ятикрокова модель спілкування Салмон та функції тьютора на кожному кроці. Тьютору надаються рекомендації з урахуванням досвіду ПЛДН з організації дискусій, ознайомчого та тематичного чатів.
Сьома глава (Кухаренко В.М. та Сиротенко Н.Г.) допоможе тьютору сформувати малі групи та організувати керування процесом співробітництва у малих групах.
У восьмій главі (Молодих Г.С.) наводиться досвід проведення з 2001 року дистанційного курсу “Технології веб-дизайну”. Аналізується залежність активності студентів від діяльності тьютора. Організація роботи малих груп, що наведена у главі, дозволила організувати дистанційне навчання великої кількості студентів (понад 60 осіб) за “двотижневим циклом навчання”. Даються рекомендації з використання особистої картки студента.
У останній, дев’ятій главі (Твердохлєбова Н.Є.) розглядається досвід проведення дистанційного курсу “Основи педагогіки”. Наведено приклади організації інформації у курсі, діяльності, спілкування та контролю. За результатами опитування були з’ясовані фактори, що впливають на діяльність, мотивацію, сприйняття інформації, почуття студентів, та роль тьютора у подолання труднощів дистанційного навчання.
Автори висловлюють подяку іншим співробітникам ПЛДН, які внесли вагомий внесок у підготовку даного посібника своїми дистанційними курсами. Це Савченко Микола Володимирович, Рибалко Олена Володимирівна та Токар Ганна Іванівна.
ЯК ЗАМОВИТИ ПІДРУЧНИК?
Звертайтеся до видавництва Міленіум за адресою: info@millennium.net.ua
Останнє оновлення - 21-04-2006
