√лавна¤   ѕубликации    ƒостижени¤    ƒоска объ¤влений  √остева¤ 

«б. наук праць Д омпТютерно-ор≥Їнтован≥ системи навчанн¤Ф.-  ињв: Ќѕ” ≥м. ћ.ѕ.ƒрагоманова, 2001.-¬ип. 4 , с. 49-54

—тратег≥њ ресурсного наповненн¤ ≥нформац≥њ викладачами дл¤ дистанц≥йних курс≥в

“вердохлЇбова Ќ.™.

The article contains data about strategies of information filling in distant teaching. Practical recommendations on material treatment in the process of creating distant courses were given for teachers. The accent on skills the distant teachers should have was made. The main moments that should help teachers to create their own distant courses were highlighted.

”сп≥шн≥сть та ¤к≥сть дистанц≥йного навчанн¤ залежить в≥д ефективност≥ орган≥зац≥њ ≥ методичноњ ¤кост≥ матер≥ал≥в, а також кер≥вництва, майстерност≥ педагог≥в, ¤к≥ приймають участь в цьому процес≥. ќдн≥Їю з складових ефективност≥ дистанц≥йних курс≥в (ƒ ) Ї ефективн≥сть розробки методичних матер≥ал≥в ≥ засоб≥в њх використанн¤. ƒл¤ початку треба визначити, ¤кими вм≥нн¤ми повинен волод≥ти викладач ƒ . ќтже, викладач дистанц≥йного курсу повинен:

  • визначати осв≥тн≥ ц≥л≥, ¤к≥ треба вир≥шити в ход≥ досл≥дницькоњ д≥¤льност≥;

  • волод≥ти навичками обм≥рковуванн¤ можливоњ стратег≥њ пошуку необх≥дних ≥нформац≥йних матер≥ал≥в;

  • визначати можлив≥ джерела ≥нформац≥њ, засоби њњ обробки;

  • визначати список необх≥дних засоб≥в ≥нформац≥њ: книг, дов≥дник≥в, в≥део матер≥ал≥в тощо, ¤к≥ зможуть забезпечити ефективн≥сть самост≥йних досл≥джень студент≥в;

  • висувати г≥потезу, проблему;

  • вм≥ти керувати педагог≥чним процесом;

  • визначати предмет ≥нформац≥йного пошуку;

  • працювати в мереж≥.

ƒл¤ викладача у пор≥вн¤нн≥ з традиц≥йним навчанн¤м, плануванн¤ та обробка ≥нформац≥њ дл¤ ƒ  Ї б≥льш складним заходом. “акий курс вимагаЇ б≥льшоњ гнучкост≥, детальн≥шоњ проробки зм≥сту, ретельн≥шого плануванн¤ п≥дтримки студент≥в. “реба сформулювати основн≥ моменти, ¤к≥ допоможуть викладачам створювати власн≥ дистанц≥йн≥ курси.

1. ћета ≥ задач≥ дистанц≥йного курсу. «м≥ст дистанц≥йного курсу повинен, перш за все, в≥дпов≥дати його мет≥ ≥ задачам. ћета курсу Ї пох≥дною в≥д загальноњ мети дистанц≥йного навчанн¤. ÷ю мету сл≥д визначити в залежност≥ в≥д знань, навичок та пон¤ть, ¤к≥ повинен отримати студент п≥сл¤ зак≥нченн¤ курсу. ћета б≥льш специф≥чна, н≥ж загальна мета, але менш конкретна, н≥ж задач≥. ¬ свою чергу, задач≥ курсу - це специф≥кац≥¤ загальноњ мети. «адач≥ повинн≥ розгл¤датись ¤к дос¤жн≥ ≥, тому, бути дос¤жними дл¤ вим≥рюванн¤ вимог щодо виконанн¤ роботи. ¬они повинн≥ детал≥зувати не т≥льки зм≥ст, але й р≥вень компетентност≥, ¤кого студент повинен дос¤гти. «адач≥, ≥ншими словами, Ї анал≥тичною розбивкою кожноњ мети.  ожна задача повинна бути точною ≥ завершеною. Ќавчальн≥ мета ≥ задач≥ ƒ  визначають побудову навчальноњ програми та передбачають дос¤гненн¤ певних результат≥в. «адач≥ навчанн¤ повинн≥ бути ч≥тко ≥ ¤сно сформульован≥ або в програм≥, або в документац≥њ. –екомендуЇтьс¤ розробл¤ти програми з невеликою к≥льк≥стю навчальних задач в рамках одн≥Їњ навчальноњ теми, щоб студент зм≥г зрозум≥ти головну мету ≥ оч≥куваний результат. ѕовинн≥ враховуватис¤ теоретичн≥ положенн¤ педагог≥ки, педагог≥чноњ психолог≥њ та теор≥њ п≥знанн¤.

2. ѕопереднЇ тестуванн¤ студент≥в. ѕрограма дистанц≥йного курсу повинна адаптуватис¤ до р≥вн¤ п≥дготовки студента. ÷е можна виконати за допомогою попереднього тестуванн¤ р≥вн¤ знань студент≥в ≥ настройки курсу на них. ƒл¤ тестуванн¤ можуть бути використан≥ ≥ндив≥дуальн≥ завданн¤.

3. ѕод≥л ≥нформац≥њ на блоки. «м≥ст може бути под≥лений на блоки (невелик≥ зак≥нчен≥ частини) дл¤ полегшенн¤ сприйманн¤ ≥нформац≥њ студентами. ÷е доц≥льно робити з т≥Їю ≥нформац≥Їю, контекст ¤коњ п≥ддаЇтьс¤ розпод≥лу на частини з внутр≥шньою ≥ зовн≥шньою структурою. «авершен≥ розд≥ли повинн≥ бути ч≥тко визначен≥. ƒобре засвоЇнн¤ одного блоку буде умовою доброго засвоЇнн¤ наступного, що в п≥дсумку забезпечить формуванн¤ ц≥л≥сноњ системи знань. –озпод≥л¤ти та розташовувати ≥нформац≥ю треба таким чином, щоб при вивченн≥ нового матер≥алу забезпечувалось повторенн¤ попереднього. Ќеобх≥дно д≥лити текст на розумну к≥льк≥сть блок≥в або розд≥л≥в. «м≥ст повинен складатис¤ з 5 - 6 розд≥л≥в, довжиною не б≥льш 600 сл≥в кожний, з 3 - 4 вид≥леними посиланн¤ми. Ѕудь-¤ка стор≥нка повинна починатис¤ з назви розд≥лу ≥ вказувати на њњ зм≥ст.

4. ѕосл≥довн≥сть викладенн¤ ≥нформац≥њ. ≤нформац≥¤ повинна в≥дображатис¤ в лог≥чн≥й посл≥довност≥ - це дозвол¤Ї студенту краще засвоювати матер≥ал. «м≥ст повинен бути сфокусованим на проблем≥, ¤ка вивчаЇтьс¤. Ќеобх≥дно вказувати попередн≥ знанн¤, на ¤ких будуЇтьс¤ зм≥ст. «м≥ст повинен бути доречним, точним, перев≥реним, повним ≥ добре орган≥зованим. ¬≥н п≥дкреслюватиме нове ≥ незнайоме, ірунтуючись на загальних елементарних знанн¤х аудитор≥њ ≥ базуватиметьс¤ на практичному застосуванн≥.

5. ѕитанн¤. ѕитанн¤ - загальний зас≥б допомогти студенту закр≥пити зм≥ст або оц≥нити розум≥нн¤ зм≥сту. ’арактеристики питанн¤ включають в≥дпов≥дн≥сть до зм≥сту ≥ мети, до розм≥щенн¤.  ожний блок може зак≥нчуватис¤ перел≥ком контрольних запитань ≥ завдань дл¤ самоперев≥рки, а також проблемними питанн¤ми дл¤ ≥ндив≥дуальноњ ≥ колективноњ роботи. “аким чином, в≥н складатиметьс¤ ≥з зв'¤заних м≥ж собою теоретичних, емп≥ричних та практичних компонент≥в зм≥сту, сукупн≥сть ¤ких виконуЇ самост≥йну функц≥ю.

6. –екомендац≥њ з оформленн¤. Ѕажано використовувати принцип м≥н≥муму на сайт≥, невелику к≥льк≥сть граф≥ки. «анадто велика к≥льк≥сть стор≥нок упов≥льнюЇ перем≥щенн¤ ≥ робить зв'¤зок неефективним. ћожна створювати вкладене ≥ндексуванн¤. (меню). ¬оно дозвол¤Ї швидко перем≥щатис¤ стор≥нкою. —писок меню повинен охоплювати вс≥ категор≥њ матер≥алу стор≥нки ≥ надавати ≥нформац≥ю про зм≥ст наступних блок≥в. Ќе рекомендуЇтьс¤ робити велику к≥льк≥сть пункт≥в меню та дуже велику глибину вкладенн¤ ≥нформац≥њ. ÷е може втомлювати. –екомендуЇтьс¤ використовувати 12 - 20 категор≥й. ≤ндекси стор≥нки повинн≥ бути лог≥чн≥ з ретельно в≥дредагованим текстом. “реба використовувати однотипн≥ формати. ÷е зменшуЇ час завантаженн¤ даних ≥ робить сайт б≥льш естетичним. Ќе можна використовувати р≥зноман≥тн≥ шрифти в межах стор≥нки - це ускладнюЇ роботу з сайтом.  артинки повинн≥ бути оптим≥зован≥ так, ¤к це можливо за к≥льк≥стю байт. Ѕагато проектувальник≥в сайт≥в догоджають в≥дв≥дувачам, у ¤ких невелика швидк≥сть зв'¤зку в ≤нтернет, опц≥¤ми перегл¤ду њх сайт≥в "¤к текст".

7. ѕоданн¤ ≥нформац≥њ. ѕоданн¤ ≥нформац≥њ на екран≥ в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д поданн¤ ≥нформац≥њ на папер≥. ѕри велик≥й р≥зноман≥тност≥ поданн¤ ≥нформац≥њ на комп'ютер≥ одним з головних недол≥к≥в Ї пор≥вн¤но низька њњ щ≥льн≥сть. ’арактеристики типу ≥ розм≥ру шрифту можуть значно впливати на ¤к≥сть ≥нформац≥њ в програм≥. ≤нформац≥¤ на екран≥ повинна бути представлена в зрозум≥лому, простому вигл¤д≥ та бути естетичною. Ќеобх≥дно вилучати, наск≥льки можливо, непотр≥бн≥ слова, робл¤чи текст компактним, тобто к≥льк≥сть матер≥алу на екран≥ повинна бути невеликою. «анадто багато тексту в≥двол≥каЇ в≥д основноњ ≥нформац≥њ. Ѕагато рамок забезпечують хаотичний зовн≥шн≥й вигл¤д. “реба мати на уваз≥, що:

  • м≥сце м≥ж параграфами повинно використовуватись дл¤ пол≥пшенн¤ читанн¤;

  • занадто довг≥ р¤дки ускладнюють читанн¤;

  • двостороннЇ вир≥внюванн¤ тексту ускладнюЇ сприйманн¤;

  • сл≥д розташовувати прост≥, але взаЇмопов'¤зан≥ фрази на одному р¤дку;

  • у в≥дстан≥ м≥ж блоками на екран≥ повинно бути достатньо м≥сц¤, щоб покращити розб≥рлив≥сть тексту;

  • занадто багато матер≥алу в≥двол≥каЇ в≥д основноњ ≥нформац≥њ.

≤нформац≥ю рекомендуЇтьс¤ представл¤ти у вигл¤д≥ окремих розд≥л≥в, робл¤чи њњ зручною дл¤ вивченн¤. ƒл¤ переходу до нових розд≥л≥в доц≥льно використовувати меню, обмежуючи смислов≥ одиниц≥ в к≥лькост≥ "с≥м плюс або м≥нус два" дл¤ максимальноњ ефективност≥. Ќеобх≥дно використовувати узвичаЇн≥ умовн≥ позначки та символи. “ип шрифту - найб≥льш розповсюджений.

8. ¬икористанн¤ кольор≥в.  ол≥р та ≥нш≥ засоби поданн¤ на екран≥ повинн≥ забезпечувати естетичний зовн≥шн≥й вигл¤д.  ол≥р корисний дл¤ прит¤гненн¤ уваги, однак, його надлишок може в≥двол≥кати. „ервоний ≥ син≥й - найб≥льш важк≥ дл¤ в≥дчутт¤, њх бажано уникати в текст≥ ≥ в зображенн≥. Ќе сл≥д використовувати б≥льш за с≥м кольор≥в. ‘он та знайомий текст не повинн≥ в≥двол≥кати увагу; навчанн¤ маЇ бути сфокусовано на ц≥льовому зм≥ст≥. ѕри вибор≥ кольору дл¤ в≥дображенн¤ тексту на екран≥ треба пам'¤тати про взаЇмодоповнююч≥ кольори:

  • червоний - зелений;

  • жовтий - ф≥олетовий;

  • син≥й - оранжевий.

ѕри такому сполученн≥ не виникаЇ нових в≥дт≥нк≥в, а маЇ м≥сце лише взаЇмне п≥двищенн¤ насиченост≥ та ¤скравост≥. јле першу пару кольор≥в сл≥д використовувати обережно, тому що дальтон≥ки њх не сприймають. —л≥д враховувати вплив кольору на самопочутт¤. ¬≥домо, що зелений кол≥р д≥Ї на людину заспок≥йливо. √олубий та жовтий заспокоюють сангв≥н≥ка та холерика, а флегматика клон¤ть на сон, меланхол≥ка схил¤ють до замкненост≥. „ервоний та алий кольори збуджують центральну нервову систему.

9. ѕ≥дтриманн¤ мотивац≥њ та зац≥кавленост≥ студент≥в. ћотивац≥¤ - необх≥дна складова частина навчанн¤, ¤ка повинна п≥дтримуватис¤ прот¤гом всього процесу навчанн¤. ¬икористанн¤ комп'ютера не завжди може гарантувати активн≥сть студента. Ќеобх≥дно пам'¤тати про ≥снуюч≥ можливост≥ дл¤ п≥дсиленн¤ мотивац≥њ:

  • використанн¤ граф≥чних зображень;

  • вид≥ленн¤ ключових, значущих сл≥в та фраз у текст≥;

  • р≥вень складност≥ викладанн¤ ≥нформац≥њ повинен в≥дпов≥дати р≥вню п≥дготовки студент≥в, або бути трохи завищеним.

ѕри усп≥шному засвоЇнн≥ навчального матер≥алу р≥вень складност≥ повинен зростати. ѕовинн≥ використовуватис¤ методи прит¤гненн¤ уваги до важливоњ ≥нформац≥њ. ÷е можуть бути засоби вид≥ленн¤ альтернативним кольором або курсивом активних блок≥в, а бл≥дим кольором - неактивних блок≥в. Ќа кожному сх≥дц≥ можна вказувати окрем≥ частини наступного матер≥алу, приводити з нього окрем≥ дан≥, щоб п≥дтримувати ц≥кав≥сть студента, не задовольн¤ючи њњ в повн≥й м≥р≥.

10. ћова ≥ граматика курсу. ћова ≥ граматика характеризують, ¤к осв≥тн≥й зм≥ст висловлюЇтьс¤ в писемн≥й форм≥. –≥вень викладанн¤ повинен в≥дпов≥дати аудитор≥њ ≥ зм≥сту. —тратег≥¤ подач≥ матер≥алу визначаЇтьс¤ в залежност≥ в≥д задач, що вир≥шуютьс¤. ћова, що використовуЇтьс¤, повинна бути зрозум≥лою вс≥м користувачам. Ќе треба використовувати слова, зрозум≥л≥ т≥льки тим, хто волод≥Ї специф≥чною лексикою. якщо це неминуче, треба вказати, ¤ка лексика використовуЇтьс¤ ≥ дати њй роз'¤сненн¤. “ехн≥чн≥ терм≥ни мають бути визначен≥, ¤кщо аудитор≥¤ не знайома з ними, ≥ повинн≥ використовуватис¤, коли вони мають в≥дношенн¤ до зм≥сту. –≥вень викладанн¤ визначаЇтьс¤ м≥н≥мальним осв≥тн≥м р≥внем студент≥в, доступним дл¤ розум≥нн¤ даного розд≥лу тексту.

11. Ќав≥гац≥йн≥ зв'¤зки. —туденту повинна надаватис¤ можлив≥сть виходити та повертатись до вх≥дноњ точки зм≥сту. “ому зм≥ст повинен бути забезпечений посиланн¤ми. ¬они призначен≥ дл¤ переходу до р≥зноман≥тних розд≥л≥в сайта ≥ повинн≥ бути не б≥льше 1 - 2 сл≥в. ѕосиланн¤ визначаютьс¤ ¤к матер≥ал, на ¤кому заснован≥ затвердженн¤ або пропозиц≥њ. Ќав≥гац≥¤ повинна бути однотиповою. ÷е дозволить уникнути втрат посилань.  ожна стор≥нка повинна м≥стити посиланн¤ "поверненн¤ до головноњ стор≥нки". Ќеобх≥дно передбачати поверненн¤ до меню. ѕрост≥ше працювати, коли погоджено назву файл≥в, виконано прив'¤зку до розд≥л≥в.

12. ¬≥дпов≥дн≥сть ≥нформац≥њ в≥ковому та розумовому р≥вню студент≥в. —тиль викладанн¤, ≥люструванн¤, в≥дб≥р зм≥сту, завданн¤ визначаютьс¤ в≥ковими та розумовими особливост¤ми студент≥в. “екст дл¤ випускник≥в вищих навчальних заклад≥в повинен в≥др≥зн¤тис¤ в≥д текст≥в дл¤ студент≥в ун≥верситету або школ¤р≥в.

√оловна особа у дистанц≥йному навчанн≥ - студент. “реба враховувати, що студенти, ¤к правило, географ≥чно в≥ддален≥ в≥д навчального центру, мають р≥зну комп'ютерну п≥дготовку, доступ до мереж≥ ≤нтернет. “ому треба уникати одновар≥антноњ побудови маршруту вивченн¤, ¤кий може виснажувати студента.  ожен навчаЇмий повинен мати можлив≥сть побудувати св≥й особистий маршрут навчанн¤.

«араз розроблен≥ ≥ з усп≥хом використовуютьс¤ системи дистанц≥йного навчанн¤, ¤к≥ пропонують послуги по вивченню р≥зних навчальних програм ≥ курс≥в. —истеми дистанц≥йного навчанн¤ складаютьс¤ з наступних базових елемент≥в:

  1. навчального закладу, ¤к орган≥зац≥йноњ структури дистанц≥йноњ форми навчанн¤;

  2. ≥нформац≥йних ресурс≥в - баз даних навчально-дов≥дникових матер≥ал≥в;

  3. техн≥чних ≥ програмних засоб≥в забеспеченн¤ технолог≥њ ƒЌ, до ¤ких, в свою чергу, належать:

  • викладач≥ дистанц≥йноњ форми навчанн¤ (т'ютори);

  • навчаЇм≥ (студенти).

ƒистанц≥йна осв≥та дозвол¤Ї навчатис¤ за будь-¤кою з двох запропонованих схем:

  • за частково дистанц≥йною, коли навчальний процес ≥ п≥дсумковий контроль Їднають в соб≥ використанн¤ телекомун≥кац≥йних засоб≥в дл¤ передач≥ ≥нформац≥њ та безпосередн≥й контакт навчаЇмого з викладачем - консультантом (т'ютором) безпосередньо в навчальному заклад≥;

  • за повн≥стю дистанц≥йною, коли весь процес навчанн¤ проводитьс¤ поза навчального закладу засобом ≥нформац≥йного обм≥ну за схемою "навчаЇмий - викладач", а також за допомогою телекомун≥кац≥йних засоб≥в, включаючи п≥дсумков≥ ≥спити за курс, ¤кщо п≥дсумковий контроль у такому вигл¤д≥ виконуЇ свою задачу.

√оловною особлив≥стю дистанц≥йного навчанн¤ Ї його практична направлен≥сть. Ќавчаючись дистанц≥йно ≥ виконуючи своњ функц≥ональн≥ обов'¤зки на робочому м≥сц≥, спец≥ал≥ст ор≥ЇнтуЇтьс¤ на отриманн¤ тих знань ≥ вм≥нь, ¤к≥ йому в найб≥льшому ступен≥ будуть необх≥дн≥ в практичн≥й д≥¤льност≥.  р≥м того, навчанн¤ за даною формою передбачаЇ р≥вноправний д≥алог м≥ж навчаЇмим та педагогом. “ому, ефективн≥сть в≥д дистанц≥йного навчанн¤ виражаЇтьс¤:

  1. в прискоренн≥ ≥нновац≥йних процес≥в за рахунок впровадженн¤ в практику передових педагог≥чних технолог≥й, заснованих на сучасних знанн¤х та досв≥д≥, ¤кий отримуЇ кожний конкретний навчаЇмий в процес≥ навчанн¤ ;

  2. в покращенн≥ соц≥ально-психолог≥чного кл≥мату в груп≥ за рахунок ефекту, ¤кий отримуЇтьс¤ при дос¤гненн≥ балансу м≥ж кер≥вником ≥ навчаЇмими;

  3. в економ≥њ ф≥нансових, матер≥альних, трудових та ≥нновац≥йних ресурс≥в [1].

Ќа сучасному етап≥ розвитку осв≥ти дистанц≥йне навчанн¤ набуваЇ все б≥льшого значенн¤ серед педагог≥чних технолог≥й. Ќедостатн≥й досв≥д використанн¤ дистанц≥йного навчанн¤ не дозвол¤Ї проводити глибок≥ узагальненн¤ про його масове рац≥ональне застосуванн¤ в р≥зних системах навчанн¤. “ому необх≥дно проводити досл≥дженн¤ ≥ практичну апробац≥ю р≥зних його форм. “реба мати на уваз≥, що найефективн≥шими Ї форми дистанц≥йного навчанн¤, ¤к≥ зор≥Їнтован≥ на б≥льш розвинут≥ компоненти самоосв≥ти: мережев≥ ол≥мп≥ади, конкурси, мережев≥ спецкурси, конференц≥њ.

Ћ≥тература:

1. ƒистанц≥йне навчанн¤: умови застосуванн¤. ƒистанц≥йний курс за редакц≥Їю ¬.ћ. ухаренка, ’арк≥в Ќ“” "’ѕ≤" 2001. 2. ∆-л "ƒистанционное образование" 2/99.

 

E-mail: natatv@kpi.kharkov.ua ©

»спользование данной информации допускаетс¤ только со ссылкой на источник и с разрешени¤ автора

Hosted by uCoz