’арактерною
ознакою сучасноњ парадигми осв≥тньоњ
системи Ї поширенн¤ особист≥сно
ор≥Їнтованого п≥дходу, спр¤мованого на
розвиток творчих можливостей людини,
критичного мисленн¤, вм≥нн¤ приймати
р≥шенн¤ у складних профес≥йних та
соц≥альних умовах. “ому практично у вс≥х
розвинутих крањнах св≥ту у ход≥
реформуванн¤ систем осв≥ти зроблений
поворот у розвитку педагог≥чних
технолог≥й з основною метою розвитку
ум≥нн¤ самост≥йно здобувати потр≥бну
≥нформац≥ю, вид≥л¤ти проблеми й шукати
шл¤хи њхнього рац≥онального вир≥шенн¤,
критично анал≥зувати одержуван≥ знанн¤ ≥
застосовувати њх дл¤ р≥шенн¤ нових задач
[1].
ѕри всьому
р≥зноман≥тт≥ технолог≥й навчанн¤ (д≥алог≥чних,
проблемних, модульних) реал≥зац≥¤
педагог≥чних функц≥й залишаЇтьс¤ за
викладачем.
Ќа
в≥дм≥ну в≥д викладач≥в вищих навчальних
заклад≥в педагог≥чного проф≥лю, ¤к≥ мають
профес≥йну вищу педагог≥чну осв≥ту,
збагачену особистим досв≥дом викладанн¤ в
школ≥ ≥ досв≥дом педагог≥чних досл≥джень
в асп≥рантур≥ педагог≥чних ун≥верситет≥в,
викладач≥ багатьох ун≥верситет≥в
техн≥чного проф≥лю не мають профес≥йноњ
педагог≥чноњ п≥дготовки, а Ї фах≥вц¤ми
р≥зних предметних областей, не
ор≥Їнтованих на профес≥йну д≥¤льн≥сть у
сфер≥ вищоњ осв≥ти. “ому виникаЇ об'Їктивна
необх≥дн≥сть у спец≥альн≥й науково
забезпечен≥й педагог≥чн≥й п≥дготовц≥
фах≥вц≥в техн≥чного проф≥лю, ¤к≥
зд≥йснюють педагог≥чну д≥¤льн≥сть у
вищому навчальному заклад≥.
«а
даними ё.√.‘ок≥на, науковими основами
профес≥йноњ психолого-педагог≥чноњ
переп≥дготовки фах≥вц≥в непедагог≥чного
проф≥лю повинн≥ стати законом≥рност≥, що
впливають на об'Їкти ≥ процеси у сфер≥
осв≥ти, в≥домост≥ про актуальн≥ дл¤
викладача психолог≥чн≥ процеси, ¤вища ≥
законом≥рност≥ засвоЇнн¤ студентами
зм≥сту вищоњ осв≥ти, що враховують
особливост≥ вже сформованого
профес≥йного мисленн¤ фах≥вц≥в, ¤к≥
освоюють викладанн¤ у вищому навчальному
заклад≥, особливост≥ становленн¤
профес≥йних ¤костей студент≥в у
конкретн≥й предметн≥й област≥ [2].
≤з
впровадженн¤м в осв≥тн≥й процес нових
педагог≥чних ≥ ≥нформац≥йно-комун≥кац≥йних
технолог≥й викладач вищоњ техн≥чноњ школи
повинен опанувати функц≥¤ми консультанта,
порадника, виховател¤. ÷е потребуЇ в≥д
нього спец≥альноњ педагог≥чноњ
п≥дготовки, високого р≥вн¤ педагог≥чноњ
культури, реал≥зац≥њ педагог≥чних
≥нновац≥й.
ћи
вважаЇмо, що системою, ¤ка забезпечуЇ
розвиток потреби у профес≥йному
педагог≥чному вдосконаленн≥ й формуванн≥
педагог≥чноњ культури викладача, може
бути система дистанц≥йного навчанн¤, ¤ка Ї
одним ≥з шл¤х≥в реал≥зац≥њ неперервноњ
осв≥ти. ћи розгл¤даЇмо
дистанц≥йне навчанн¤ ¤к форму, що
використовуЇ у взаЇмод≥њ ≥
взаЇмодоповненн≥ р≥зн≥ технолог≥њ
навчанн¤, кращ≥ традиц≥йн≥ та ≥нновац≥йн≥
засоби, ¤к≥ забезпечують доставку
основного обс¤гу матер≥алу; ≥нтерактивну
взаЇмод≥ю у процес≥ навчанн¤; наданн¤
можливост≥ самост≥йноњ, парноњ ≥ груповоњ
роботи; контроль та оц≥нюванн¤ навчальних
дос¤гнень прот¤гом всього процесу
навчанн¤. Ќа нашу думку, перевагою
дистанц≥йного навчанн¤
Ї можлив≥сть навчанн¤ без в≥дриву в≥д
основноњ д≥¤льност≥ викладача та
на¤вн≥сть в≥льного
граф≥ку навчанн¤, насичений ≥ швидкий
зворотний зв'¤зок з тьютором ≥
одногрупниками.
¬
”крањн≥ накопичений багатий досв≥д
впровадженн¤ дистанц≥йноњ форми навчанн¤
вищими навчальними закладами.
—п≥вроб≥тниками ѕроблемноњ
лаборатор≥њ дистанц≥йного навчанн¤
Ќац≥онального техн≥чного ун≥верситету У’арк≥вський
пол≥техн≥чний ≥нститутФ створено
дистанц≥йний курс Уќснови педагог≥киФ на
баз≥ навчального осв≥тнього середовища У¬еб- лас
’ѕ≤Ф [3]. урс Ї ведучим у систем≥
загальнопедагог≥чноњ п≥дготовки вчител≥в
р≥зних навчальних заклад≥в. ћета курсу -
озброЇнн¤ викладач≥в знанн¤ми основ
сучасноњ педагог≥чноњ науки, основами
педагог≥чних ум≥нь ≥ зд≥бностей,
формуванн¤ ц≥нн≥сного ставленн¤ до
педагог≥чноњ д≥¤льност≥, допомога
у проектуванн≥, плануванн≥, розробц≥,
орган≥зац≥њ та удосконаленн≥ навчального
процесу, п≥двищенн¤ педагог≥чноњ
культури та гуман≥тарно-≥нтелектуального
р≥вн¤ http://dl.kpi.kharkov.ua/techn/net1/).
«астосуванн¤
даного дистанц≥йного курсу в педагог≥чн≥й
п≥дготовц≥ викладач≥в техн≥чних
ун≥верситет≥в передбачаЇ д≥¤льн≥сний
п≥дх≥д, самокеруванн¤ навчанн¤м, глибинне
розум≥нн¤ навчального матер≥алу, що
п≥двищуЇ почутт¤ самовпевненост≥ ≥ поваги
й забезпечуЇ умови дл¤ поширеного
≥нформац≥йного пошуку, обм≥ну
педагог≥чним досв≥дом, умови пл≥дного
сп≥вроб≥тництва ≥ сп≥лкуванн¤ учасник≥в
навчального процесу. ѕ≥д час дистанц≥йних
зан¤ть в≥д викладач≥в потр≥бно не ст≥льки
засвоЇнн¤ навчального матер≥алу, ск≥льки
створенн¤ власних результат≥в Ц г≥потез,
досл≥джень, складанн¤ правил,
конструюванн¤ моделей, тобто формуванн¤
в≥дпов≥дних педагог≥чних ум≥нь.
ƒл¤
ефективного управл≥нн¤ навчальним
процесом у
дистанц≥йному курс≥ Уќснови
педагог≥киФ створено
адаптивну модель д≥й тьютора, ¤ка враховуЇ
ц≥л≥, методи, результати навчанн¤. ”правл≥нн¤
навчальним
процесом зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою:
-
навчальноњ
≥нформац≥њ
(формуванн¤ педагог≥чних знань);
-
орган≥зац≥њ
навчальноњ д≥¤льност≥ (формуванн¤
педагог≥чних ум≥нь, ц≥нн≥сного
в≥дношенн¤ до педагог≥чноњ д≥¤льност≥);
-
п≥дтримки або
забезпеченн¤ ¤кост≥ навчального
процесу завд¤ки
контрольно-коригуюч≥й п≥дсистем≥
(формуванн¤ зд≥бностей
до саморозвитку ≥ самовдосконаленн¤);
-
сп≥лкуванн¤, в тому
числ≥, орган≥зац≥њ сп≥впрац≥ у малих
групах (формуванн¤
культури
педагог≥чного сп≥лкуванн¤,
про¤в≥в емоц≥йноњ
активност≥);
-
засоб≥в
педагог≥чних технолог≥й ≥
методолог≥чного анал≥зу зм≥сту ≥
орган≥зац≥њ ≥нформац≥њ (формуванн¤
творчих можливостей).
≤нформац≥йний
матер≥ал припускаЇ зд≥йсненн¤
викладачами практичних д≥й: в≥дпов≥дей на
запитанн¤, виконанн¤ практичних завдань,
вир≥шенн¤ педагог≥чних ситуац≥й. ”
дистанц≥йному курс≥ застосован≥ наступн≥
види педагог≥чних ситуац≥й:
1.
—итуац≥¤-проблема, ¤ка ¤вл¤Ї собою опис
реальноњ проблемноњ ситуац≥њ. ћетою Ї
знаходженн¤ р≥шенн¤ ситуац≥њ або
формулюванн¤ висновку про його
неможлив≥сть.
2.
—итуац≥¤-оц≥нка, ¤ка описуЇ положенн¤,
вих≥д з ¤кого вже знайдений. ћета Ц
провести критичний анал≥з прийн¤тих
р≥шень, дати мотивований висновок ≥з
приводу представленоњ ситуац≥њ њњ р≥шенн¤.
3.
—итуац≥¤-≥люстрац≥¤, що представл¤Ї
ситуац≥ю ≥ по¤снюЇ причини њњ виникненн¤ ≥
описуЇ процедуру р≥шенн¤. ћета пол¤гаЇ в
проведенн≥ анал≥зу р≥шенн¤.
4.
—итуац≥¤-попередженн¤, що описуЇ
застосуванн¤ вже прийн¤тих ран≥ше р≥шень,
у зв'¤зку з чим ситуац≥¤ носить
тренувальний характер, служить
≥люстрац≥Їю до т≥Їњ або ≥ншоњ теми. ћетою Ї
анал≥з даноњ ситуац≥њ, знаходженн¤
р≥шенн¤, використовуючи придбан≥
теоретичн≥ знанн¤.
“аким
чином, викладач≥ виступають активними
учасниками навчального процесу, њхн¤ роль
не обмежуЇтьс¤ сприйн¤тт¤м ≥ самост≥йним
осмисленн¤м матер≥алу.
“радиц≥йн≥
навчальн≥ методи трансформован≥ у
дистанц≥йний курс таким чином, що
доповнен≥ новими умовами нового
навчального середовища (таблиц¤1).
“аблиц¤
1. ћетоди орган≥зац≥њ навчанн¤,
застосован≥ у дистанц≥йному курс≥ Уќснови
педагог≥киФ з метою педагог≥чноњ
п≥дготовки викладач≥в техн≥чних
ун≥верситет≥в.
ћетод
|
—утн≥сть
та призначенн¤
|
ћета
застосуванн¤
|
≤нформац≥йне
викладенн¤ навчального матер≥алу на
сайт≥ курсу
|
Ћог≥чно
завершений, науково обгрунтований ≥
систематизований виклад окремих тем
зан¤тт¤,
що визначають напр¤мок, зм≥ст ≥
характер самост≥йноњ та груповоњ
роботи
|
‘ормуванн¤
основ педагог≥чних знань
|
≤ндив≥дуальн≥
практичн≥ завданн¤
|
ѕоглибленн¤,
узагальненн¤ ≥ закр≥пленн¤ знань,
застосуванн¤ њх при вир≥шенн≥
тематичних практичних завдань
самост≥йно
|
‘ормуванн¤
вм≥нь самост≥йно працювати з
≥нформац≥Їю, розвиток наукового
мисленн¤
|
√рупов≥
практичн≥ завданн¤
|
√руповий
анал≥з зм≥сту завданн¤, п≥дготовка й
обговоренн¤ пропозиц≥й щодо його
вир≥шенн¤
|
‘ормуванн¤
вм≥нь конструювати взаЇмов≥дносини з
учасниками навчального процесу,
прогнозувати њх результативн≥сть,
анал≥зувати ≥ зд≥йснювати рефлекс≥ю
д≥¤льност≥ колег, залучати њх до
анал≥тичноњ д≥¤льност≥, розвиток
комун≥кативних ум≥нь
|
ƒискус≥њ
|
ќбговоренн¤
тематичних питань
|
јктив≥зац≥¤
сп≥лкуванн¤, розвиток творчоњ
самост≥йност≥, комун≥кативноњ
культури, вихованн¤ педагог≥чного
такту
|
—амост≥йна
робота
|
—амост≥йне
засвоЇнн¤ навчального матер≥алу та
виконанн¤ практичних завдань
|
–озвиток
ум≥нь самост≥йно ≥ творчо мислити,
здобувати нов≥ знанн¤ ≥
використовувати њх на практиц≥
|
јнал≥з
конкретних ситуац≥й
|
–озгл¤д
педагог≥чних ситуац≥й р≥зних вид≥в
|
‘ормуванн¤
вм≥нь критичного анал≥зу ситуац≥й та
њх р≥шень
|
ћозковий
штурм
|
ѕисьмове
висуванн¤ учасниками групи
максимальноњ к≥лькост≥ г≥потез по
вир≥шенню завданн¤ за в≥дведений час
|
–озвиток
творчих ум≥нь, формуванн¤ творчого
профес≥йно-ор≥Їнтованого мисленн¤
|
онсультац≥њ
|
ќтриманн¤
в≥дпов≥д≥ на окрем≥ теоретичн≥ чи
практичн≥ питанн¤, по¤сненн¤
теоретичних положень чи аспект≥в њх
практичного застосуванн¤
|
–озширенн¤,
поглибленн¤ й детал≥зац≥¤
педагог≥чних знань, формуванн¤ вм≥нь
вносити корективи у зм≥ст педагог≥чноњ
д≥¤льност≥ в≥дпов≥дно зм≥неним
задачам
|
¬икладач≥,
¤к≥ п≥двищують р≥вень своЇњ педагог≥чноњ
п≥дготовки, навчаючись у дистанц≥йному
курс≥ Уќснови педагог≥киФ, мають
можлив≥сть за своњм розсудом дозувати
сп≥лкуванн¤ з ≥нформац≥Їю, одногрупниками
≥ тьютором. ¬икористанн¤ у дистанц≥йному
курс≥ р≥зних вид≥в д≥лових бес≥д,
переговор≥в у малих групах,
д≥ловоњ переписки, консультац≥й
значно спри¤Ї удосконаленню навчального
процесу, кращому сприйн¤ттю ≥ розум≥нню
викладачами навчального матер≥алу,
формуванню комун≥кативних ум≥нь.
—л≥д
зазначити, що у дистанц≥йному курс≥ Уќснови
педагог≥киФ викладач≥
мають змогу вибрати дл¤ себе, дл¤ своЇњ
особистоњ д≥¤льност≥ найб≥льш ц≥кавий та
ефективний з њхньоњ точки зору навчальний
метод. ÷им п≥дтверджуЇтьс¤ вар≥ативна
властив≥сть побудови, орган≥зац≥њ ≥
проведенн¤ курсу, спри¤нн¤ формуванню
свободи вибору стратег≥њ навчальноњ
д≥¤льност≥ ¤к особист≥сного мотивованого
процесу.
Ќеобх≥дними
умовами усп≥шного проходженн¤
дистанц≥йного курсу Уќснови
педагог≥киФ Ї
в≥дпов≥дний р≥вень мотивац≥њ викладач≥в,
р≥вень працездатност≥, ум≥нн¤ самост≥йно
отримувати необх≥дну ≥нформац≥ю,
виокремлювати проблеми та шукати шл¤хи њх
рац≥онального вир≥шенн¤, вм≥нн¤ критично
анал≥зувати отриман≥ знанн¤ ≥
застосовувати њх у профес≥йн≥й д≥¤льност≥.
ƒоступн≥сть
викладенн¤ матер≥алу у дистанц≥йному
курс≥ в поЇднанн≥ з високим р≥внем
мотивац≥њ отриманн¤ знань та дружньою
атмосферою сп≥вроб≥тництва надають
можлив≥сть ус≥м учасникам групи набути
необх≥дних педагог≥чних ум≥нь при
виконан≥ того чи ≥ншого виду д≥¤льност≥, а
також опанувати потр≥бними дл¤ його
виконанн¤ педагог≥чними знанн¤ми. ѕри
цьому учасники не т≥льки освоюють
педагог≥чну реальн≥сть, навчаючись
дистанц≥йно, але одночасно створюють нов≥
формули та способи власноњ педагог≥чноњ
д≥¤льност≥.
ќтже,
впровадженн¤ дистанц≥йного навчанн¤ у
п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ викладач≥в
техн≥чних ун≥верситет≥в здатне
забезпечити новий, б≥льш високий р≥вень
п≥сл¤дипломноњ осв≥ти, п≥двищити њх
осв≥тньо-профес≥йний р≥вень ≥ р≥вень
педагог≥чноњ культури.
Ћ≥тература
1.
ƒистанционное
обучение: ”чебное пособие /ѕод ред. ≈.—.
ѕолат. Ц ћ.: ¬ладос, 1998. —. 47-61
2.
‘окин ё. √.
ѕреподавание и воспитание в высшей школе:
ћетодологи¤, цели и содержание, творчество:
”чеб.пособие дл¤ студ. высш. учеб.
заведений. - ћ.: »здательский центр "јкадеми¤",
2002. - 224 с., с.5.
3.
—авченко Ќ.¬. ќсобенности
виртуальной учебной среды У¬еб- ласс ’ѕ»Ф
//≤нформатизац≥¤ осв≥ти ”крањни: стан,
проблеми, перспективи: ћатер≥али третьоњ
м≥жнародноњ науково-методичноњ
конференц≥њ: 2005.- ’ерсон., 96 с., с.92-93